Була легка, рання осінь… Поволі жовтіло листя, вітер зрива його додолу. Дні ставали коротшими, ранки були вже холодними, а вечори ставали все довшими. Осінь цьогоріч постукала розмірено і вчасно, хоча час спекотних вихідних уже минув, природа немов готувалася до свята. Що за свято? Хто його винуватець? І взагалі, яке відношення має природа до нього???
Це свято Людини, всіх тих Людей яким не байдуже майбутнє! Мова йде не просто про свій завтрашній день, про майбутнє життя однієї родини, а про завтра, яке настане для всієї України, для всього світу!
Всі ми знаємо стару і перевірену істину – все починається з малого:
з першого Подиху
з першого Кроку
з першого Вчителя
Вчитель – це та людина, яка добряче пізнала життя. Це наставник, який на перший погляд займається такою буденною справою, а насправді саме він створює майбутнє. Саме від роботи Вчителя залежить якими стануть сьогоднішні юнаки і юнки. Своїм легким помахом душі він творить щось неповторне, витончене і безмірно прекрасне.
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
(Ліна Костенко)
Бути вчителем сьогодні – досить складно, але якщо він зможе знайти ключик до сердець своїх дітей, то їхня любов і віддача не знатимуть меж
Під кінець місяця очікується значне похолодання у зв'язку з приходом атестації навчальних досягнень студентів
