НУШ - нова українська школа
5-го жовтня весь світ відзначає День вчителя.
Учитель - не просто професія, це покликання.
«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель.»
(Л.Н.Толстой)
А хто ж такий «вчитель» в умовах НУШ?
Сучасний вчитель повинен володіти такими якосттями як:
Індивідуальний стиль учителя — це сукупність своєрідних проявів учителя як особистості, людини й професіонала.
Стильний учитель — оригінальний, неповторний, самобутній, харизматичний та артистичний. Стиль значно залежить від того, який є імідж вчителя, створення якого це окреме питання.
Якими є складові індивідуального стилю вчителя, його «Я»?
Зрозумілість поведінки
Учитель не може бути загадковим сфінксом. Прямодушність, щирість, чуйність, чіткість учинків та спонукань — це критерії Ясності поведінки. Обидві реальності життя вчителя — повсякденна (за межами школи) та зразкова (на очах учнів) — повинні становити нероздільне ціле.
Шляхетна простота
Щира й прониклива увага до всіх людей, незалежно від віку, суспільного становища, інтелектуальних і моральних якостей без жодної фальші, лицемірства, манірності. Поведінка вчителя мис бути природною та скромною. Це і є розумна, шляхетна простота.
Мужня стриманість
Уміння запобігати конфліктним ситуаціям, не перейматися через дрібниці, витримка, терпіння, володіння емоціями, зібраність, намагання спочатку розібратися в усьому, а потім приймати рішення — це складові стриманості. Хоча в процесі творчої роботи спалахи гарячності є можливими.
Лаконізм
Мовлення вчителя повинне бути чітким, ясним, зрозумілим, упевненим — без марнослів’я та повчальної риторики. Під час уроку вчитель має висловлювати думку (фразу), яку учні іншам’ятовуватимуть відразу й надовго. Це стосується і похвали, Що також повинна запам’ятовуватися.
Отже, згадані нами якості повинні бути властивими всім людям, незалежно від їх професії, але для вчителів вони є особливо важливими.
Саме від учителя діти дізнаються про ідеї, погляди, поняття, варіанти розв’язання проблем, що є такими необхідними для формування їх світогляду.
Імідж сучасного вчителя
Що ж таке імідж сучасного учителя у сучасному світі та від чого він залежить? Давайте спробуємо розібратись!
Імідж (від англ. image — образ, вигляд, зображення) — це образ, система зовнішніх характеристик людини, що створюють або підкреслюють неповторну своєрідність особистості та завжди відображають індивідуальність.
Елементи іміджу сучасного учителя не обмежуються лише індивідуальним стилем учителя вони є невід’ємною складовою характеру й індивідуальності людини, формуючи ставлення до неї інших людей. Те, як людину сприйматимуть оточуючі, здебільшого залежить саме від її іміджу.
Хто саме створює імідж взагалі?
По-перше, сама людина, яка придумує, як виглядати перед оточуючими та що повідомляти про себе.
По-друге, іміджмейкери-професіонали, які займаються створенням іміджу відомих осіб: політиків, державних діячів, артистів та ін.
По-третє, значну роль у створенні іміджу відіграють засоби масової інформації — періодика, радіо, телебачення.
По-четверте, імідж створюють люди, які оточують особистість: друзі, рідні, співробітники.
Професія педагога є особливою. Учителі — це ті люди, які завжди перебувають у полі зору учнів, батьків, колег, виконуючи важливу соціальну місію.
Імідж — це своєрідний людський інструментарій, що допомагає вибудувати взаємини з навколишнім світом.
Це не тільки візуальний образ, але й спосіб мислення, дій, учинків, уміння спілкуватися, мистецтво говорити й, особливо, слухати.
Правильно обрані тон розмови, тембр голосу, доречні рухи багато в чому визначають той образ, у якому вчитель з’являється перед учнями й колегами. Разом із тактом, освіченістю, діловими якостями зовнішність педагога є продовженням його достоїнств або ще однією негативною рисою, що заважає в житті та кар’єрі.
Дещо про привабливість
Візуальна привабливість — першорядна складова іміджу педагога. Тут важливе значення мають колірна гама робочого костюма, правильно зроблений макіяж і модна зачіска.
Якими є визначальні частини іміджу професіонала?
-
Висока самооцінка та впевненість у собі.
-
Віра в доброзичливість Усесвіту й віра в добру людину.
-
Соціальна й особиста відповідальність («я — причина всього позитивного й негативного в моєму житті»).
-
Бажання змінюватися й уміння ризикувати, але не занадто.
із чого варто починати?
-
З посмішки! Посміхаючись, ви починаєте подобатися людям. Посмішка «відкриває» нас, робить доброзичливими, відвертими в очах оточуючих, особливо дітей.
-
Також діти високо цінують учителя, який має почуття гумору.
Як слід одягатися?
Силует одягу пов’язаний із соціальним статусом.
Одяг високого статусу є «строгим», «офіційним». (Високостатусним уважається силует, наближений до витягнутого прямокутника з підкресленими кутами, а низькостатусним — наближений до кулі.)
Також важливим є колір одягу. У нашій країні ознакою високого статусу завжди була чорно-біла гама.
В одязі вчителя має відбиватися його статус, адже між учнями й учителем повинна виникати певна дистанція.
Отже, потрібно розумно сполучати вимоги моди зі своїм зовнішнім виглядом і дотримуватися такого правила: бути одягненим занадто модно — ознака поганого смаку, відставати від моди теж неприпустимо, тобто необхідно одягатися модно, але так, щоб це не впадало в очі.
МОН визначив компетентності вчителів початкової школи, що необхідні для навчання учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках.
У цьому році вчителі початкових класів підвищуватимуть свою кваліфікацію за Типовою освітньою програмою для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затвердженою наказом МОН України від 15.01.2018 № 36.
Саме в цій Програмі описано компетентності учителя початкової школи.
БАЗОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Професійно-педагогічна компетентність:
– обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку;
– здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії, відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи.
Соціально-громадянська компетентність:
– розуміння сутності громадянського суспільства;
– володіння знаннями про права і свободи людини;
– усвідомлення глобальних (зокрема й екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні;
– усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності;
– вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та вміння віднаходити шляхи їх розв’язання;
– навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку;
– здатність до ефективної командної роботи;
– вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів.
Загальнокультурна компетентність:
– здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва;
– усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
Мовно-комунікативна компетентність:
– володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності;
– вміння вислуховувати, обстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації;
– розвиненість культури професійного спілкування;
– здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій).
Психолого-фасилітативна компетентність
Усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини – здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації.
Підприємницька компетентність
Вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя задля підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави.
Інформаційно-цифрова компетентність
Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
