Цей вечір пахнув книгами і кавою,
Ховав чарівну посмішку за ширмою.
При сяйві місяця вона була лукавою,
В моїх очах – гарячою та щирою.
Слова лились, як тепле молоко,
В опівнічне, гірке американо.
А ти боялась голосу мого,
Тремтіла й говорила: «Ще зарано».
Вдивлялася у сонні вітражі,
Шукала в них фатальності сюжети.
Розвіялися вмить всі міражі,
Коли я зачитав свої сонети.
На волю почуття затріпотіли,
Літали поруч з ніжністю та ласкою.
Читав сонети – зорі мерехтіли,
Всі про любов, що стала давно казкою.
А під вікном пробіглися кентаври –
Раптово тишу ночі розірвали.
Твоя рука в моїй уже лежала,
Постфактум – каву ми не розмішали.
Віталій Скоропляс
Вірші почав пистати в 15 років. Саме тоді зрозумів, що завдяки поезії можна передати будь-які почуття, поділитись тим, що болить, або лікує. Натхнення почерпаю із подорожей та миттєвостей життя. Іноді, кажуть, що мої вірші занадто дорослі... так, вони такі бо я висвітлюю в них те, що близьке для кожної людини. Також люблю писати дитячі віршики, які стануть мені в пригоді в майбутній професійній діяльності. Поезія - це чудово!
Іра Власюк
Писати вірші я почала нe так вжe й давно, алe, напeвно, всe почалося з тих малeньких дитячих віршиків на дeкілька рядочків, нe можна сказати точно, аджe бажання писати прокидається в людeй різного віку і в різні момeнти життя. Натхнeння мeні приносять мої рідні, улюблені друзі без яких я не можу, а також переломні моменти мого життя...Вірші для мене - це виплив почуттів та порив думок, які я переношу на папер. Іноді я можу написати вірш за декілька хвилин, але буває й таке, що й місяця буде мало. Все залежить від емоцій, які мене переповнюють і які нікуди діти. Головне не переставати вірити, тоді Все вийде. Писати вірші ніколи не пізно!!!
Нові люди, нові почуття,
Нові хвилі , марні каяття,
Все пройшло, і не вернути,
Нам минуле треба забути
І лиш крок вперед зробити,
Щоб по новому життя прожити.
Все пройшло, неначе сон,
Я листаю наш альбом
І картинки з пам’яті,
Мною зім’яті...
Я щаслива може буду,
Коли тебе нарешті забуду,
Ну а зараз життя проживаю,
Неначе по морю пропливаю
І тобі щиро бажаю-
Щастя... без краю.
Я тебе ще й досі кохаю...
